Вуголов, -ва, м.
1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник.
2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ.
Догина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. догну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Догибать, догнуть.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Сизенький, сизесенький, -а, -е., Ум. отъ сизий.
Укочувати, -чую, -єш, сов. в. укотити, укочу, -тиш, гл.
1) Вкатывать, вкатить.
2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена.
3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
