Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Забандю́ритися, -риться, гл. безл. Захотѣться, придти фантазіи. З нею собі зробитися ріднею: не сина з нею поєднать, а забандюрилось старому самому в дурнях побувать.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники.
Перетрясатися, -саюся, -єшся, сов. в. перетрястися, -суся, -сешся, гл.
1) Трястись, перетрястись въ переѣздѣ и перевозкѣ, перевезтись съ имуществомъ. Яким як почув, що архирей обіцяв ха, то й не став перетрясатись; а що перевіз — тут було, а решта й на тій парафії.
2) Только сов. в. Надрожаться отъ холода, передрогнуть. Ой коли б ти, мати, знала, яке лихо в дорозі, що перетрясешся на лютім морозі.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Промчатися, -мчуся, -мчи́шся, гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. А вовчик сіресенький воли розірвав. Розірвали моє серце на дві половині. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти.
