Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли.
Доора́ти, -ся. Cм. доорювати, -ся.
Капустниця, -ці, ж. = капу́ста 3. Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла.
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід.
Наглумля́тися, -ля́юся, -єшся́, сов. в. наглуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми.
Наслухати 2, -ха́ю, -єш, гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає.
Наштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Прибавить, надставить.
Папуша, -ші, ж.
1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу.
2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Ум. лапушка.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю.