Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Вибірки мн.
1) Остатки, бракъ. Нема чого й купувать, там самі вибірки.
2) Переборчивость, привередливость. За вибірки дасть Бог витрибки.
Ду́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дупа. 2) ку́рячі ду́лки. Раст. Anchusa officinalis.
Керпець, -пця, м.
1) = личак.
2) = постіл.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. Почнемо держати свій постояльний.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить.
Радувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. На людей твоїх радують нечестиву раду.
Розлазитися, -жуся, -зишся, сов. в. розлізтися, -зуся, -зешся, гл.
1) Разлѣзаться, разлѣзтьcя, разойтись. Розлізлись як руді миші.
2) Расползаться, расползтись, порваться. Треба йти на ярмарок, а чоботи зовсім розлізлись.
Стишати, -ша́ю, -єш, сов. в. стишити, -шу, -шиш, гл. Утишать, утишить.
