Виносити 1, -шу, -сиш, сов. в. винести, -несу, -сеш, гл.
1) Выносить. І утоплену Ганнусю на берег виносить. Де не просять, там києм виносять. О, щоб їх вихром винесло.
2) Вырывать, вырвать. Зайшов (чорт) ззаду, та шпичкою й виніс те око. Гледи, шоб вона (відьмина сорочка) печі не рознесла, — дай я спалю. Та пішли на город, викопали кабицю. Як запалили, так ту кабицю й винесло.
3) О денежномъ счетѣ: составлять, составить. Вам треба заплатить за поле.... 18 карб. 90 коп., та за город 5 карб. 10 к., до на рік винесе 24 карб.
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити.
Заохо́та, -ти, ж. Поощреніе.
Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати.
Зільничо́к, -чка, м. Ум. отъ ii. зільник.
Кручений, -а, -е. 1) Свернутый. 2) Придурковатый. Ходить, як кручена курка. кручена вівця, кручений баран. Овца или баранъ, больные метелицею. Cм. кручак. 3) Шалунъ, сорванецъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomaea rubra.
Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Перемагатися, -га́юся, -єшся, сов. в. перемогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл.
1) Только несов. в. Соперничать силой. Довго Петро з Остапом перемагались.
2) Превозмогать, превозмочь себя, овладѣть собой. Здрігнула Оксана дуже... далі перемоглась, як кинеться, як ухопить дитину.
Підлизуха, -хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Панська підлизуха.
Хи! меж.
1) Фу! Хи ти скаженої собаки люде, неначе я один в світі тіки і є.
2) Дѣтск. Обожжешься.
