Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Запі́чний, -а, -е. Находящійся за печью, лежащій на печи. Бийтеся, котки, в лапки до запічної бабки, щоб ся догадала да нам вечеряти дала.
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! І вже! шкода й заправи! 3) Приправа.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы.
Звече́ряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать.
Повиводити, -джу, -диш, гл.
1) Вывести (многихъ).
2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
Той, та, тая, те, теє, мѣст. Тотъ, та, то. Хто дітей не має, той горя не знає. Що хочте, те й беріть у мене. . У яру зараз і потихшало, і вітер не той. Утвердив ти мою долю, мов ту гору серед моря. Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав. а в тім. Впрочемъ. Як би знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє? Не оддала б... А в тім — не знаю, бо всякі матері бувають.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Трясидупа, -пи, ж. пт. Трясогузка, Motacilla.
