Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поодинці

Поодинці нар. По одному, въ одиночку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООДИНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООДИНЦІ"
Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Ді́рка, -ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9909. Ум. Ді́рочка. Мет. 298. Без мене і дірочки малої нікому затулить. Ном.
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ. Шейк. Ном. № 2370.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни. Вх. Лем. 478.
Хоркотавий, -а, -е. = хоркотливий. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООДИНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.