Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку.
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. А проклятущий хміль як рута зеленів.
Промешкати, -ка́ю, -єш, гл. Находиться. Хведор Безродный, бездольний пробував порубаний, постреляний, на рани смертельнії незмагає, а коло його джура Ярема промешкає.
Убачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убачитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Видѣться, увидѣться. Ми крадькома вбачалися.
2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. Усе йому його батько покійний убачається.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1.
