Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый.
2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза.
Гайта! меж. При управленіи лошадью: направо.
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце.
Подушеньство, -ва, с. Богослуженіе по умершемъ, панихида.
Пообстужувати, -жую, -єш, гл. Обдуть, сдуть (во множествѣ). Уже з усього пил пообстужувала.
Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили.
2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде.
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Суплаття, -тя, с. Одежда, бѣлье, домашняя рухлядь. А суплаття надбають повні скрині.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
Щасливий, -а, -е. Счастливый. Не родись багатий, а родись щасливий. Виїхав на нивоньку в щасливу годиноньку.
