Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время.
Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. От попростивсь він і пішов собі. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь.
Прорубня, -ні, ж. = прорубка = ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні.
Скоїтися, -їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. І цвіркун на видноці не цвірчить. Cм. цвірчок.
