В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде.
Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Здогада́ти, -ся. Cм. здогадувати, -ся.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Острога, -ги, ж.
1) Шпора. Звонять коні копитами, а вояки острогами. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями.
3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом.
Хребтина, -ни, ж. = хребет. Як день, так ніч без рам'я на хребтині.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти.