Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понамінювати

Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАМІНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАМІНЮВАТИ"
Білуватися, -луюся, -єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.
Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть. Ів. Білик. Желех.
Висмердітися, -джуся, -дишся, гл. Вывоняться, утратить дурной запахъ. Завтра в нас гості будуть, а до завтрього хати не висмердяться. Левиц. І. 403.
Заболо́тний, -а, -е. Находящійся, живущій за болотомъ. Желех.
Здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Припадливий, -а, -е. Низменный. Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні.
Провернути, -ну́, -неш, гл. = провертіти. Проверни дірки в дошці. Cм. провірчувати.
Просторікуватий, -а, -е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Шух. І. 33. Фіціґорні молодиці. Шух. I. 134.. Cм. відзіґорний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАМІНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.