Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поналивати

Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЛИВАТИ"
Валящий, -а, -е. = валющий 1. Г. Барв. 439.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.  
Живу́чість, -чости, ж. Живучесть. Желех.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий. Ном. № 3872.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Кв. Біднили нас постоями (ляхи). К. Досв. 115.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.