Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Бесурман, -на
Загріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. загребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Загребаться, загресться.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка.
Леме́ха, -хи, ж. 1) = лемішка. 2) об. Флегматикъ; неуклюжій.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити.
Фурка, -ки, ж. = куделя 1.
Хляпнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хляпати. Хлопнуть. Дверима хляпнула. Руками хляпнуть.
