Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понадимати

Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАДИМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАДИМАТИ"
Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Охвицини, -цин, м. мн. Флигель.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
Розлементуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться.
Руйнувина, -ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина. К. Іов. 23.
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАДИМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.