Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма.
Мочилинівка, -ки, ж. = мочи́ло. Покладу я колопеньку та в мочилинівку.
Осмолити, -ся. Cм. осмолювати, -ся.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Поплигати, -га́ю, -єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі.
Убійник, -ка, м. Убійца. Убійники вбили. Казав убійника стерегти. Посадили між злодіями, між убійниками.
Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак.
Цінити, -ню, -ниш, гл. Цѣнить, оцѣнивать.
