Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поназивати

Поназивати, -ва́ю, -єш, гл. Назвать (многихъ). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, — всіх поназивав. Чуб. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЗИВАТИ"
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Довга́вий, -а, -е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Грин. І. 69. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. Харьк. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Зміев. у. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ. Ном.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Печихвіст, -хвоста, м. Вертопрахъ, шалопай.
Поперестоюватися, -юємося, -єтеся, гл. Перестояться (во множествѣ). Недобра страва, як поперестоюється у печі. Богодух. у.
Поприсипатися, -паємося, -єтеся, гл. Присыпаться (во множествѣ).
Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.