Вимучити Cм. вимучувати.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Зви́сник, -ка, м. Обрывистый берегъ.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш?
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Там що йому не толкуй, а він своє править. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Владично правиш ти народом. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо.
Слобожанський, -а, -е. = слобідський. Здалека долітали веснянки слобожанських дівчат.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть.
