Гачник, -ка, м. = очкур.
Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чогось борщ горенить. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе.
Догодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. догодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Докармливать, докормить. Догодуй бжолу до Івана (19 апр.), то вона наряде тебе як пана. 2) Довоспитывать, довоспитать. А мене пан взяв догодувати. Я виросла, викохалась у білих палатах.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете.
Їбунка, -ки, ж. Раст. Veronica Веccаbunga.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота.
Очевидьки, очевидячки, нар. Очевидно, явно, на глазахъ, предъ глазами. Всі очевидьки їх поважали. Потомок перевертня очевидячки вертався до свого роду. Стережеться він виявити свою тугу очевидячки. Чаще съ предлогомъ у. Вони тебе у очевидьки ошукують. (Вовки) іззіли у очевидячки лошака. Не приснилось, а в очевидячки явилось. Христі, мов живе, усе те стало в очевидячки.
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
