Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пометати

Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТАТИ"
Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи. Ном. № 10952.
Гризь! I меж. Выражаетъ грызеніе. Мнж. 26. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома полюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його! Сим. 210.
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Заґа́витися, -влюся, -вишся, гл. Зазѣваться, засмотрѣться. Мнж. 29.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Полінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Стовковище, -ща, с. = стовквище. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.