Балювання, -ня, с. = балування.
Вирипати, -паю, -єш, гл. Выхолодить (комнату), часто отворяя дверь. Там так вирипають хату, що й собака не вдержиться.
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Мороз, -зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі — подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. Ум. моро́зець, моро́зонько. Є морозець, та не цупкий.
Найо́мець, -мця, м. Наниматель. Хто то поїхав? — Та то найомець од рудого пана наймати на молотилку. 2) Подставной рекрутъ, по найму идущій за кого либо, наемщикъ. Cм. наємець.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Очортіти, -тію, -єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати.
Пріснище, -ща, с. Просянище, нива, съ которой снято просо.
Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері.
