Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помиршавіти

Помиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче... помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИРШАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИРШАВІТИ"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Бозулка, -ки, ж. Ум. отъ бозуля.
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. Левиц. Пов. 90. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. КС. 1885. X. 231. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. К. Досв. 107. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. К. Досв. 107. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці. Лавр. 61.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Попертися, -пруся, -прешся, гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Розмаяний, -а, -е. Развѣвающійся. З розмаяними косами, в вінку з конвалій бігла вона. Г. Барв. 399.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИРШАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.