Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Око застила сльозою. 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл.
1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку.
2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала.
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. Ходім міньки на крашанки.
Однословно нар. Согласно.
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька.
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах.
Сосна, -ни, ж. Сосна А в бору сосна колихалася. Ум. со́сонка, со́сонька, со́соночка, соснонька, со́сночка.
