Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Ум. білогривенький.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Завгли́бшки нар. Глубиною. В ній кручі завглибшки буде сажнів півтора.
Пайдити, -дить, гл. безл. Везти, удаваться. Такому господареві пайдитиме у господарстві. Жому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ.
Сугак, -ка, м. 1) Сайга. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Бываетъ и роговой.
Феник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Витратив вм сі феника.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.
