Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помана

Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАНА"
Війнути, -ну, -неш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. Cм. вінути.
Гу́слянка, -ки, ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Гн. II. 221. Шух. І. 141, 109. Cм. Ряжанка. ЕЗ. V. 43.
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора. Вх. Зн. 15.
Досхти́ Cм. досихати.
Дру́хна, -ни, ж. = дружка. Любл.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Обдурити Cм. обдурювати.
Поззивати, -ва́ю, -єш, гл. Созвать (о многихъ). Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував. Чуб. V. 449.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Снітий, -а, -е. оріх = снітяк. Вх. Лем. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.