Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помана

Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАНА"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Відпочинок, -нку, м. = відпочин. Рудч. Ск. II. 73. Ні сну мені, ні одпочинку. МВ. ІІ. 14. Нема ніжкам одпочинку. Мет. 78.
Відчалити, -ся. Cм. відчалювати, -ся.
Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить. Конст. у.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада! ЗОЮР. І. 4.
Кізь-кізь! меж. Зовъ козъ.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 261.
Пршьо! меж. Призывъ для лошадей. Шух. І. 211.
Тепло 2, -ла, с. Тепло, теплота. Поки трип'ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде. Ном. № 519.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.