Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. Кров християнську безвинно проливав.
Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями.
Зароботя́щий, -а, -е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл.
1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив.
2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника.
Створити, -рю́, -риш, гл. Сотворить, создать. Біг мня створив дівчиною. Ла що-сь мя, Боже, створив на злую годину.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
Шпета, -ти, ж. Въ выраженіи: до шпети, не до шпети. Кстати, некстати. Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать.
