Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перчина

Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИНА"
Бакуняр, -ра, м. Контрабандистъ, нереносящій табакъ. Желех. Cм. бакун.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця. Н. п.
Опліч нар. = попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай. Лебед. у.
Покотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Покатиться, скатиться. Клубочок покотився. Рудч. Ск. II. 155. З гори покотились (відра) та й сами побились. Мет. 5. Як брат пива та й напився, по конику покотився. Чуб. Покотяться дрібні сльози з твого білого лиця. Чуб. V. 188. 2) О кошкахъ, овцахъ: родить. Чи всі вівці покотились, чи ягниці поплодились? Мет.
Порохний, -а́, -е́ = порошний. Шлях... гучний та людний та порохни́й. МВ. ІІІ. 66.
Присвяток, -тка, м. Небольшой праздникъ. Чуб. III. 253.
Скружки, -жок, ж. мн. То, что отбрасывается отъ зерна, когда его округляютъ. (Cм. скругляги 2): части колосьевъ, соломы и пр. Вх. Зн. 67.
Умітенінко, -ка, с. = уметене подвіренько. Сл. умітати и подвіренько. На вмітенінку красно вметено, красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Устьобнути, -ну, -неш, гл. Стегнуть. Встьобнув лозиною.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.