Гаснути I, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Гаснуть очі.
Дженджеру́ха, -хи, ж. Чистуха, щеголиха, франтиха. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, там орала дженджеруха воликом чорненьким.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи.
Паскудити, -джу, -диш, гл.
1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу.
2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить.
3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь.
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. 2) Водяная сукновальня.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю.
