Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

періщити

Періщити, -щу, -щиш, гл. 1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло. Шевч. 139. 2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРІЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРІЩИТИ"
Бидзкатися, -каюся, -єшся, гл. = ґедзатися. Желех.
Ґірґо́жник, -ка, м. Разнощикъ товаровъ. Вх. Лем. 407.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Н. п. Заточи воза в клуню. Н. Вол. у. 2)в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Рамуватий, -а, -е. = рамкастий. Вх. Лем. 459.
Розоначити, -чу, -чиш, гл. Растрепать въ разныя стороны, расплести. Розоначити волоси. Вх. Лем. 462.
Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
Шкварок, -рка, м. = шкварка. Желех. Так ю іспік, ізбив, що вже таке, ге шкварок. Драг. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРІЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.