Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу.
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки.
Припорядитися, -джуся, -дишся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Сьорбнути, сьорбонути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. Сьорбне, чоловік чарку — як ісказиться.
Хирний, -а, -е. 1) Болѣзненный, безсильный. Чоловік хирний. Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. 2) Ничтожный, плохой, скверный. Мовчи, хирний! Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь!
