Бідорака, -ки и бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається.
Захарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Захрипѣть. Єдного і другого ударив під бік ножем, — так вони і захарчали.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть.
Перевесниця, -ці, ж. Сверстница, ровесница. Обидві вони були перевесниці.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі!
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Шкаберка, -ки, ж. = тріска.
