Виколювати, -люю, -єш, сов. в. виколоти, -лю, -леш, гл. 1) Выкалывать, выколоть. Темно, хоч око виколи. 2) Колоть, переколоть всѣхъ. Коли б свині роги, то б цілий світ виколола.
Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей.
Гребі́нча́стий, -а, -е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчесті у́ставки. — уставки съ особаго рода узоромъ, вышивкой. Cм. Гребіночка 2.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Зачи́нятий, -а, -е. Затворенный. Як би віконниці у хаті не зачиняті, то я б подивилась.
Каліченька, -ки, об. ум. отъ каліка.
Нільга нар. Нельзя. Одно я серце маю, — нільга ним ділиться.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
