Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

петля

Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕТЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕТЛЯ"
Вішатися, -шаюся, -єшся, гл. Вѣшаться. З тої досади узяв мотузок і пішов вішатися.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Підготувати, -ту́ю, -єш, гл. Подготовить.
Полив'яний, -а, -е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18. Се ще тютя з полив'яним, носом. Ном. № 2887.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Уселюдний, -а, -е. Публичный, всенародный.
Цвікати, -каю, -єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Подол. г. Не цвікай! годі! не боїмося. Мир. ХРВ. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕТЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.