Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Бгайте, коровай, молодиці! Бгати пироги. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ.
Варево, -ва, с.
1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує).
2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть.
3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ.
1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Хоч гірше, аби инше.
2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Ми ще гірше здивувались.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу.
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Паньматуся, -сі, ж. ласк. отъ паньматка. Росказувала покійна паньматуся.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє.
Хиндя, -ді, ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе.
Шумкий, -а, -е. Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас.
