Бальзанка, -ки, ж. Жестянка съ горлышкомъ и носкомъ для храненія жидкостей, напр. керосина. Cм. балцанка. Ум. бальзаночка.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Морозо́вий, -а, -е. Холодный, обильный морозами, морозный. Ой зіма, зіма морозовая, прошу ж я тебе, — не морозь мене.
Падальник, -ка, м. = падалець.
Піщуга, -ги, ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Там така піщуга, що й не виїдеш.
Позаброджувати, -джую, -єш, гл. = позабовтувати.
Хожай, -жая, м. Мѣшокъ или котомка, которую торговцы-разносчики (щетинники) носятъ со своими товарами на спинѣ.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Шелест, -ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато.
