Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ум. вівтарик.
Дружкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дружко́м или дру́жкою на свадьбѣ. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Чи ти вже дружкувала коли?
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Навскоси́ нар. = навскіс.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть.
Приобіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти?
Розумовий, -а, -е. Умственный. Розумова неволя. Висока стадія розумової культури. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Рубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Поперед війська да січуть рубають. рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій.
