Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка.
Випікання, -ня, с. Выжиганіе. — очей. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей.
Віттіля, нар. = відти.
Дерешува́тий, -а, -е. 1) Чалый. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатымъ съ дырами льдомъ.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Зашто́куватися, -куюся, -єшся, гл. Употреблять въ разговорѣ «что» (о великоруссахъ). Отто воно (Псковська) губерня. А говорять так, шо заштокуються.
Криса, -си, ж. Крыса. Вигляда, мов криса з крупів.
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Прирівнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. прирівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Сравнивать, сравнить себя. Прирівнялась свиня до коня.
Тирка, -ки, ж. Птица съ обтрепанными перьями. Летить усяка птиця.... Чи не знаєте.... де шлях?... Ні, кажуть, не знаємо, хиба може тирка зна. А то.... була та така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілько крилом.
