Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авдиторство

Авди́торство, -ва, с. Пребываніе авди́тором (въ 1-мъ знач.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВДИТОРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВДИТОРСТВО"
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Гра́пщина, -ни, ж. Графское имѣніе. Черк. у.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы. Шух. І. 1.
Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки. Вас. 202.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Конклав, -ву, м. Конклавъ. Шевч. (1883), 199.
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам. Ном. № 11968.
Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВДИТОРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.