Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу.
Забулькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Сильно забульчать. Шубовсть у воду! тільки забулькотіло. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла у човен.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки.
Зведеню́к, -ка м., зведеня́, -ня́ти,, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята.
Коцький, -а, -е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій.
Сядовити, -влю́, -виш, — ся, гл. = садовити, — ся. Коло себе сядовить.
