Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цісарець

Цісарець, -рця, м. Австріецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІСАРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІСАРЕЦЬ"
Відповідно нар. Соотвѣтственно.
Дзвоне́ць, -нця́, м. 1) = Дзвінок 1. 2) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10.
Загне́сти, -нету, -теш, гл.тісто. Замѣсить тѣсто. Вх. Лем. 415.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся. Н. Вол. у.
Охайливо нар. = охайно.
Пацючий, -а, -е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Похилисто нар. = похило.
Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. Желех. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). Ном., стр. 294, № 129. З) Сверчокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІСАРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.