Брак, -ку, м.
1) Бракъ, негодное. Сам брак ми ( = мі) лишили.
2) Недостатокъ, неимѣніе. Купив би всього, та брак грошей.
Доволя́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Доволити.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи).
Кавелок, -лка, м. = кавалок. Употреблено въ значеніи: комокъ, безформенный кусокъ. Хиба ж це пампушки? Це кавелки якісь. г.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ.
Надто́ка, -ки, об. Тотъ, кто «надточив» что-либо.
Порозчищати, -ща́ю, -єш, гл. Расчистить (во множествѣ).
Складня, -ні, ж. = кладня.
Стружка, -ки, ж.
1) Стружка (дерева, глины).
2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Ум. стружечка.
