Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр.
Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся.
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ).
Обік нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Виступає. Обік його жіночка небога.
Сичавиця, -ці, ж. = сочевиця.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Тюряка, -ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Хрещатик, -ка, м. Перекрестокъ.
