Аре́на, -ни, ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає... горопаха русин на арену публицістики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вольної арени слова?
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Нао́чний, -а, -е. 1) Очевидный, явный. 2) Находящійся на глазахъ. 3) нао́чний свідок. Свидѣтель-очевидецъ.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Натолочь.
2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ).
Прозорний, -а, -е. 1) = прозірний.
2) Прозорна рушниця. Ружье большого калибра.
Хруск, -ку, м. Трескъ, хрустѣніе.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ).
