Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила.
Згрібші́й, -а, -е. О полотнѣ: болѣе толстое. Полотно грубше називався згрібне́, а тонше чесане.
Кальність, -ности, ж. Грязь, нечистота.
Капка, -ки, ж.
1) Капля. Капками роса бренить та миготить.
2) Крапинка, пятнышко, точка.
3) Вышивка въ видѣ розеты. Ум. капочка.
Ковтях, -ха, м. = ковтун 2. В головах ковтяхи.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний.
Оплентати, -таю, -єш, гл.
1) Опутать.
2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Подопихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Добраться, дойти (о многихъ).
Приймити, -му, -меш, гл. = приняти.
Широкість, -кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Розступайся, синє море, в своїй широкости.
