Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохіра

Прохіра, -ри, об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. III., 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХІРА"
Вандри, -рів, м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. Н. Вол. у.
Гробоко́п, -па, м. Гробокопатель. Пятигорск. окр.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Понаколочувати, -чую, -єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає. Богодух. у.
Придбавати, -ва́ю, -єш, сов. в. придба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣтать, пріобрѣсть. Се придбавають у Бога собі ласки, даючи милостину. Волч. у. Худоби діждалися, — придбали хутір, став і млин. Шевч. Хочу я з рочок погуляти, щоб собі посагу що придбати. Мет. 46.
Розголосити Cм. розголошати.
Тіки, тіко, нар. = тілько. Тіки вирву з рожі квітку. Грин. III. 403. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Ном. № 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.