Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Ум. вередушка.
Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі.
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Обзолотити, -лочу, -тиш, гл.
1) Озолотить. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки.
2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила?
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Выправить, исправить (во множествѣ).
2) Оправдать (многихъ).
3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв.
4) Отправить (во множествѣ).
Повисвічувати, -чую, -єш, гл. Израсходовать весь свѣтильный матеріалъ на освѣщеніе. Повисвічувала увесь лій.
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Ум. пучечок.
Установляти, -ляю, -єш, сов. в. установи́ти, -влю, -виш, гл. Установить. Своєї ціни не установиш.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом.