Волохач, -ча, м.
1) Мохнатое существо.
2) Раст. Amarantus retroflexus L.
Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника».
Їдальний, -а, -е. = їстовний.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Лепо́рт, -ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Осварюватися, -рююся, -єшся, гл. Огрызаться. Я його сварю, а він ще й осварюється.
Позасклеплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и засклепити 1 — 4, но во множествѣ.
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Прядиво Cм. прядіво.
