Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городець

Горо́дець, -дця, м. Ум. отъ горо́д.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЕЦЬ"
Виворот, -ту, м. 1) Изнанка. на виворот. На изнанку. 2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Відвезти Cм. відновити.
Дужень, -ня, м. = дужак. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Незобутий, -а, -е. Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту. Мет. 273.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Панщинний, -а, -е. = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну. МВ. (О. 1862. І. 98).
Стілечки, стілечко, нар. Ум. отъ стільки.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Шейк. Ум. то́вбочка.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Шух. І. 253. Вушка наз. въ Галиціи также антабками. МУЕ. І. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.