Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Кобильчина, -ни, ж. Плоховатая кобыла.
Обважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обважитися, -жуся, -жишся, гл. Набирать, набрать много тяжести на возъ. Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius.
Повідтавати, -таємо, -єте, гл. Оттаять (во множествѣ).
Попрядки, -док, мн. = попряхи. В одну хату нас, дівчат, натириться, було, як раків у ятір, на попрядки.
Роспікати, -ка́ю, -єш, сов. в. роспекти́, -печу, -чеш, гл.
1) Распекать, распечь, раскаливать, раскалить.
2) Раздражать, раздражать. У нас... дуже роспікають людей.... Там, чуєш, прикащик побив чоловіка.
Укрутити, -ся. Cм. укручувати, -ся.
