Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протурити

Протурити Cм. протуряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТУРИТИ"
Вапняк, -ка, м. Известнякъ. Уман. І. 294.
Веретенце, веретінце, -ця, с. 1) Ум. отъ веретено. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.
Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Голопуп, -па, м. = голопуцьок. Вх. Лем. 404.
Запомогти́ Cм. запомагати.
Озуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озутися, -зуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чи чобіт добуває, чи в постоли озувається. Мет. 191.
Олінь, -ня, м. = олень. Олінь лісний, бігун бистрий, а людей боиться. Гол. І. 376. Ум. олінець.
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
Шишкуватий, -а, -е. Покрытый шишками, наростами. Кора на дереві шишкувата. Міусск. окр.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОТУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.