Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зумисне

Зумисне нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМИСНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМИСНЕ"
Жни́вний, -а, -е. Жатвенный.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Иншакий, -а, -е. = инакий. Вх. Лем. 421.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Шевч. 113. Тому й зовсім ніяково стало. Ном. 880.
Переполіскувати, -кую, -єш, сов. в. переполоскати, -щу, -щеш, гл. Переполаскивать, переполоскать, ополоскать. У неділю рано зілля копала, а в понеділок переполоскала. Н. п.
Прилагоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прила́годитися, -джуся, -дишся, гл. Приготовляться, приготовиться. Він прилагожується на ярмарок. Камененец. у.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать извѣстное время. 2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув. Харьк.
Соболя, -ляти, с. Молодой соболь. МУЕ. III. 149.
Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина. Харьк.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУМИСНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.