Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зшилити

Зшилити, -лю, -лиш, гл.губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини. Сим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Зао́чний, -а, -е. Заочный. Заочного купця пугами б'ють. Ном. № 10497.
Коршмонька, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Напосу́дити, -джу, -диш, гл. Настроить, наладить, приготовить, направить. Я вже тобі напосудила, сідай да тчи. Канев. у. Напосудив млина таки як треба, а вітру немає. Канев. у.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Подокуповувати, -вую, -єш, гл. Докупить (во множествѣ).
Посивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.
Створитель, -ля, м. Создатель, творець.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗШИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.