Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зшилити

Зшилити, -лю, -лиш, гл.губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини. Сим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома. Н. Вол. у.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Мсти́вий, -а, -е. Мстительный. Суддя не мстивий, а всім страшливий. Але сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування. Г. Барв. 400.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить. Желех.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.
Плюгаш, -ша, м. = плюгавець. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗШИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.