Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зшилити

Зшилити, -лю, -лиш, гл.губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини. Сим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Бакомпарт, -та, м. Бакенбарда. Вх. Уг. 226.
Настелити Cм. настелювати.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися. Гол. І. 252.
Одуматися, -маюся, -єшся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсь, як побіг, та на дуба й сховавсь. Рудч. Ск. І. 6.
Перечистити Cм. перечищати.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Пришлість, -лости, ж. Будущее, будущность. МВ. ІІІ. 126.
Проморгати, -га́ю, -єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Хватити, -чу, -тиш, гл. Хватить, схватить. Венеру за виски хватило, як глянула, що там Дарес. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗШИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.