Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зшилити

Зшилити, -лю, -лиш, гл.губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини. Сим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Заска́ба, -би, ж. Заноза.  
Клямра, -ри, ж. = клямбра і. Шух. І. 88.
Линтва́рь, -ря, м. Шкура годовалаго ягненка. Вас. 154. Ум. линтваре́ць, линтварик.
Ма́кса, -си, ж. Рыбная печень.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы. Черниг. г.
Половець, -вця, м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68.
Потектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Млак. 106. Німці пошваркотіли та й потеклися. Федьк.
Розгасти Cм. розгасати.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗШИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.