Берестяка, -ки, м. Ув. отъ берест.
До́сить нар. Достаточно, довольно. Мудрій голові досить дві слові. У мене добра досить.
Кисличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах.
2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14.
3) мн. Раст. Pyrola secunda L.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу».
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.
Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части.
2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя.
Умолотися, умелюся, -лешся, гл. Подвергнуться умолу, убыли при помолѣ.
