Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зціляти

Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. Н. Вол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИ"
Вичитаний, -а, -е. Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзарь», та вже дуже вичитаний. О. 1861. VII. 6.
Гійкати, -каю, -єш, гл. = гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне. Грин. І. 38.
Магні́тний, -а, -е. Магнитный. Магнитне кресало, що положиш на столі голку або цвяшка та доторкнешся тим кресалом, то так зараз і пристане. Дещо, 19.
Морко́тя, -ті, ж. Ворчунья? Гиря-мокотя сидить моркотя. Ном. № 9281.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса. Н. Вол. у.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Соньки, -ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки. Мет. 1.
Фуферня, -ні, ж. = фуфалиця. Вх. Зн. 75.
Шпігувати, -гую, -єш, гл. 1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. Печеня салом шпігована. 2) = шпигувати. Він давно вже шпігує, може що й довідавсь. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.