Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зух

Зух, -ха, м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух. Гол. І. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХ"
Бібник, -ка, м. Трилистникъ.
Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Гойна, -ни, ж. Побѣгушка, вертушка. Брацл. у.
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
Мнясце́, -ця, с. Ум. отъ м'я́со.
Подаруйко, -ка, м. Даритель, кто подарки дѣлаетъ. Подаруйко за кордоном без штанів ходить. Ком. II. № 928.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.