Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

володарька

Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДАРЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДАРЬКА"
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. Черк. у. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв. Котл. Ен. VI. 27.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти. Вх. Зн. 20.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились. К. ЦН. 308.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Недотепність, -ности, ж. Неспособность, неумѣлость. Чуб. І. 272.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОДАРЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.