Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зчепити

Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧЕПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧЕПИТИ"
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ. Желех.
Гладун, -на, м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.
Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами. Kolb. І. 44.
Перехамнути, -ну, -неш, гл. Перекусить наскоро. Зібрався чоловік щоб з'їхать у друге місце і ввішов у хату перехамнуть. Ном. № 12000, стр. 289.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Родити, -джу, -диш, гл. 1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Ном. № 4268. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. 2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить. Ном. № 4194.
Староста, -ти, м. 1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. К. ЧР. 10. 2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи. 3) Староста сельскій. О. 1861. VIII. 91. 4) Сватъ. Мет. 41. МУЕ. III. 92, 93. Ум. старо́стонько.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Шмульгати, -гаю, -єш, гл. = шмугляти. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЧЕПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.