Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілющий

Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56.. Cм. цілющий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЮЩИЙ"
Гугни́вий, -а, -е. = Гугня́вий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно вмірати? К. ЧР. 395.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Земля́чка, -ки, ж. Землячка.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає. Шевч. 236.
Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Пропасниця, -ці, ж. Лихорадка. Мил. М. 57. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім. Чуб. І. 118.
Тимпанник, -ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю. Мнж. 175.  
Хроборь, -ря, м. Толстый нервъ листка (капусты, свеклы и пр.). МУЕ. І. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.