Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілющий

Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56.. Cм. цілющий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЮЩИЙ"
Бойовничий, -а, -е. Свойственный бойцу. Шейк.
Вилягати, -гаю, -єш, сов. в. вилягти, -жу, -жеш, гл. Вылетать, вылечь.
Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави. К. Досв. 202.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Млина́рь, -ря́, м. Мельникъ. У млині з млинарем спав. Гол. III. 528.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Натрусити Cм. натрушувати.
Носити, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Н. п. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.
Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. МВ. І. 81. Небо, палаючи, почина червоніти. МВ. ІІ. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.